галузеве машинобудування що це таке

133 «Галузеве машинобудування»

Спеціальність: 133 «Галузеве машинобудування»

Освітньо-професійна програма: «Комп’ютерне конструювання мехатронних систем» (бакалавр)

Слово інженер пішло від латинського ingenium, що означає – здатний винаходити. На сьогодні інженер-конструктор – це високоосвічена людина, представник інтелектуальної еліти, що створює нові зразки техніки та котрий готовий виконувати організаційну та творчу роботу.

Професія інженер-конструктор передбачає здобуття знань та вмінь щодо розробки конструкцій, інструменту, механізмів, обладнання та машин різного технологічного призначення.

Освітня програма «Комп’ютерне конструювання мехатронних систем» має на меті поєднання трьох складових підготовки інженера-конструктора:

Системи автоматизованого проектування, конструкторська документація (креслення), розрахунки виробів та їх аналіз в спеціалізованих комп’ютерних програмах, забезпечення вимог найбільш економного та високопродуктивного виробництва, технологічні системи та технічні завдання для виробництв – це основна частина роботи спеціаліста з галузевого машинобудування.

На сьогодні випускники спеціальності «Галузеве машинобудування» можуть займати інженерно-технічні посади на виробничих та проектних підприємствах, у конструкторських, науково-дослідних та навчальних установах, що працюють в напрямку конструювання механізмів, машин і обладнання різного технологічного призначення та організації галузевого машинобудівного виробництва.

Освітня програма «Комп’ютерне конструювання мехатронних систем» спеціальності «Галузеве машинобудування» охоплює всі аспекти розробки технічних систем від початкових інженерних ідей до кінцевого варіанту спроектованої технічної системи та її підтримки після введення в експлуатацію.

На сьогодні випускники спеціальності «Галузеве машинобудування» можуть займати інженерно-технічні посади на виробничих та проектних підприємствах, у конструкторських, науково-дослідних та навчальних установах, що працюють в напрямку конструювання механізмів, машин і обладнання різного технологічного призначення та організації галузевого машинобудівного виробництва.

Освітня програма «Комп’ютерне конструювання мехатронних систем» спеціальності «Галузеве машинобудування» охоплює всі аспекти розробки технічних систем від початкових інженерних ідей до кінцевого варіанту спроектованої технічної системи та її підтримки після введення в експлуатацію.

Студенти, котрі навчаються за освітньою програмою «Комп’ютерне конструювання мехатронних систем», на перших курсах отримують фундаментальну підготовку, на основі здобутої базової підготовки. На наступному етапі студенти починають вивчати загальноінженерні дисципліни, а після цього студенти приступають до вивчення спеціальних дисципліни, котрі надають необхідні знання та вміння розробляти різноманітні конструкції деталей, інструменту і механізмів обладнання та машин різного технологічного призначення. Студенти вчаться підбирати матеріали для деталей різних мехатронних систем, розробляти конструкції деталей та вузлів, проводити необхідні проектні та конструкторські розрахунки, розробляти дизайн та забезпечувати ергономічні показники виробів. Починаючи з першого року навчання студенти паралельно фундаментальним і загальноінженерним дисциплінам вивчають комп’ютерне конструювання і моделювання з використанням спеціалізованих програм, зокрема програм SolidWorks та Autodesk Inventor. Таке поєднання дозволяє з однієї сторони вивчати інструменти геометричного моделювання SolidWorks та Autodesk Inventor, а з іншої поглиблювати знання з фундаментальних та загальноінженерних дисциплін через візуалізацію фізико-механічних явищ та процесів у вказаних програмних продуктах.

Дисципліни навчального процесу освітньо-професійної програми «Комп’ютерне конструювання мехатронних систем» (спеціальність «Галузеве машинобудування») можна поділити на наступні категорії:

Здобувачі вищої освіти мають можливість вибрати самостійно власну «освітню тракторію» підготовки та поглиблювати свої знання і навички в пріоритетних для себе та своєї майбутньої кар’єри напрямках за рахунок дисциплін вільного вибору, число яких складає 25% від всіх навчальних дисциплін. Вибіркові дисципліни поділяються на 3 рівні:

При підготовці за спеціальністю «Галузеве машинобудування» студенти проходять лекційне навчання в сучасних мультимедійних аудиторіях.

Лабораторія програмних продуктів Autodesk

Стратегії безперервної п’ятиосьової обробки PowerMILL дозволяють здійснювати повний контроль над орієнтацією осі інструмента відносно деталі

Лабораторія програмних продуктів SolidWorks

Источник

133 Галузеве машинобудування

ТІЛЬКИ ТОЙ,

ХТО ОБИРАЄ

ІНЖЕНЕРНИЙ ФАХ

БУДЕ ВПЕВНЕНИЙ

У СВОЄМУ

МАЙБУТНЬОМУ

ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ

М Е Х А Н І Ч Н А І Н Ж Е Н Е Р І Я

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ

ГА Л У З Е В Е

М А Ш И Н О Б У Д У В А Н Н Я

СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ

КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ

ТЕРМІН НАВЧАННЯ:

3 роки 10 місяців на основі базової загальної середньої освіти

2 роки 10 місяців на основі повної загальної середньої освіти

У БУДЬ – ЯКИХ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЯХ»

Джон Хіббен

Наша адреса

Херсонська область, 74900.
м. Нова Каховка,
вул. Першотравнева, 30

Источник

Галузеве машинобудування (бакалавр)

Освітня програма підготовки бакалавра розроблена для студентів, які прагнуть стати фахівцями у сфері інженерної діяльності за спеціальністю «Галузеве машинобудування» і орієнтована на формування широкого науково-технічного світогляду.

КОНКУРСНА ПРОПОЗИЦІЯ «ГАЛУЗЕВЕ МАШИНОБУДУВАННЯ»

Важливі посилання:

Дивіться актуальні спеціальності, освітні програми,

конкурсні пропозиції та предмети ЗНО 2022 року:

КОНКУРСНА ПРОПОЗИЦІЯ «ГАЛУЗЕВЕ МАШИНОБУДУВАННЯ»

Назва спеціалізації:

133.01 – Автомобілі та трактори

Контакти:

Кафедра «Автомобіле- та тракторобудування», м. Харків, вул. Кирпичова, 2, Лабораторний корпус, (057) 707-60-66, NTU.KPI.AT@gmail.com

Завідувач кафедри:

Самородов Вадим Борисович, докт. техн. наук, проф.

Освітньо-кваліфікаційні рівні випускників:

Основні спеціальні навчальні дисципліни:

Характеристика спеціалізації:

Освіта за спеціалізацією автомобілі та трактори побудована на застосуванні сучасних методів 3D-моделювання та інформаційних технологій в автомобіле- та тракторобудуванні, дає змогу працевлаштування на підприємствах з розробки і виготовлення нових зразків транспортних засобів, експлуатації та ремонту автотракторної, сільськогосподарської та військової техніки.

Можливості працевлаштування:

Випускник може працювати на підприємствах на посадах згідно класифікатора професій ДК 003:2010: механік, механік виробництва, механік дільниці, механік груповий, механік цеху, механік з ремонту устаткування, технік з експлуатації та ремонту устаткування, технік-конструктор (механіка), технік-технолог (механіка), механік-налагоджувальник.

Медіаконтент:

Назва спеціалізації:

133.02 – Автоматизоване проектування транспортних засобів високої прохідності

Контакти:

Кафедра інформаційних технологій і систем колісних та гусеничних машин ім. О.О. Морозова, НТУ «ХПІ», адміністративно-господарчий корпус, 2 під’їзд, 2 поверх, (057) 707-63-55, vdo_khpi@ukr.net

Завідувач кафедри:

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, професор, доктор технічних наук ВОЛОНЦЕВИЧ Дмитро Олегович

Освітньо-кваліфікаційні рівні випускників:

Основні спеціальні навчальні дисципліни:

Характеристика спеціалізації:

Випускник підготовлений для проектно-конструкторської, організаційної, експлуатаційної та випробувальної діяльності в галузі виробництва ТЗВП як народно-господарчого, так і спеціального призначення. Спеціаліст за час навчання одержує: глибоку загальнотеоретичну фундаментальну і прикладну інженерну підготовку; знання і навички в області сучасних спеціалізованих методик розрахунків та проектування вузлів і агрегатів ТЗВП, а також машини в цілому; знання і навички в роботі на сучасній обчислювальній техніці, в застосуванні її для інженерних розрахунків, САПР і в роботі з інформацією. Одержані знання дозволяють бакалавру: складати технічні завдання і проектувати деталі, вузли, агрегати і ТЗВП в цілому; узагальнювати опит експлуатації ТЗВП, виявляти конструктивні дефекти та відхилення від технічних вимог; розробляти програми і методики випробувань ТЗВП і агрегатів в лабораторних та полігонних умовах; організовувати грамотну експлуатацію, діагностику і ремонт ТЗВП як в народному господарстві, так і в армії.

Можливості працевлаштування:

Випускники названої спеціалізації можуть навчатися за освітньо-професійною або освітньо-науковою програмами підготовки магістрів, працювати в сферах розробки, виробництва, продажу, експлуатації та обслуговування, ремонту транспортних засобів та спеціальних (військових, дорожньо-будівельних і т.п.) шасі як на колісному так і на гусеничному ходу. Найвидатніші випускники спеціалізації досягли постів директорів заводів та головних конструкторів провідних конструкторських установ галузі.

Медіаконтент:

Назва спеціалізації:

133.03 – Машини і механізми нафтогазових промислів

Контакти:

Кафедра «Гідравлічні машини ім. Г.Ф. Проскури»; адреса 61002, Харків, вул. Кирпичова 2; телефон 057-707-46-66; e-mail gmntukhpi@gmail.com

Завідувач кафедри:

Черкашенко Михайло Володимирович, докт. техн. наук, проф.

Освітньо-кваліфікаційні рівні випускників:

Основні спеціальні навчальні дисципліни:

Характеристика спеціалізації:

Головною перевагою програми підготовки бакалавра є орієнтація на формування максимально широкого науково-технічного світогляду майбутнього професіонала. Програма збалансована по соціально-гуманітарної та фундаментальної підготовки та містить достатню вибіркову компоненту за фахом. Це дає можливість отримати базові знання з фундаментальних та прикладних дисциплін, а також з дисциплін професійної та спеціальної підготовки.Багатопрофільні фахівці з розробки і проектування машин та механізмів нафтогазових промислів з використанням сучасних пакетів прикладних програм.

Можливості працевлаштування:

Випускник може працювати на посадах: інженера, інженера-механіка, інженера-конструктора відповідних машинобудівних підприємств або відділу головного механіка.

Медіаконтент:

Назва спеціалізації:

133.04 – Підйомно-транспортні, дорожні, будівельні, меліоративні машини і обладнання

Контакти:

Кафедра “Підйомно-транспортні машини і обладнання”, ауд. 1202, 1204, корпус У1, вул. Кирпичова, 2, Харків, 61002; 38-057-70-76-582, 38-057-70-76-581, 38-057-70-76-881; kafedra.ptm@kpi.kharkov.ua, khpi.ptm1929@gmail.com

Завідувач кафедри:

Коваленко Валентин Олександрович, канд. техн. наук, доцент

Освітньо-кваліфікаційні рівні випускників:

Основні спеціальні навчальні дисципліни:

Характеристика спеціалізації:

Спеціалізація “Підйомно-транспортні, дорожні, будівельні, меліоративні машини і обладнання” має на меті фахову підготовку, яка відноситься до пріоритетних напрямків розвитку техніки і дозволяє виконувати інженерну, конструкторську, технологічну роботу в галузі розробки, випробовування і експлуатації, сертифікації та впровадження нового транспортного устаткування, підйомно-транспортних, будівельних, дорожніх, меліоративних та інших транспортних систем і обладнання.

Можливості працевлаштування:

Фахівці цього напрямку працюють у вітчизняних та закордонних організаціях, де проектують чи експлуатують: крани, будівельні машини, дорожні і меліоративні машини, навантажувачі, ескалатори, рольганги, ліфти, транспортери та інше сучасне обладнання технологічної логістики.

Медіаконтент:

Назва спеціалізації:

133.05 – Обладнання харчових, переробних та хімічних виробництв

Контакти:

кафедра «Хімічної техніки та промислової екології», Тел.: (057)707-61-55, email: kafedrahtpe@i.ua. Кафедра знаходиться в технічному корпусі на першому поверсі (в арці).

Завідувач кафедри:

доктор техн. наук, професор Шапорев Валерій Павлович

Освітньо-кваліфікаційні рівні випускників:

Основні спеціальні навчальні дисципліни:

Характеристика спеціалізації:

Майбутній бакалавр з машинобудування отримує фундаментальні знання щодо об’єктів машинобудування, поглиблені вміння здійснювати аналіз та проектувати машини, механізми та обладнання різного призначення, розробляти сучасні технології їх виробництва та керування ними, забезпечувати якісну експлуатацію. У процесі навчання студенти одержують глибоку загальнотеоретичну фундаментальну і прикладну інженерну підготовку, сучасні знання та практичні навички, достатні для використання у будь-якій діяльності за фахом. Також вони отримують поглиблену підготовку з соціальних та економічних дисциплін. Наші випускники вільно володіють пакетами 3D моделювання та САПР, сучасними методиками інженерних розрахунків та проектування обладнання для хімічної, харчової та переробної галузі; мають навички в застосуванні сучасних прикладних програм для ЕОМ та роботи з інформацією.

Можливості працевлаштування:

Інженери спеціалізації «Обладнання харчових, переробних та хімічних виробництв» високо цінуються у нашій країні та за кордоном. Випускники кафедри працюють в науково-дослідних інститутах та на промислових і харчових підприємствах у Харківській, Сумській, Дніпропетровській і інших областях України інженерами-механіками, начальниками цехів, завідувачами відділами та ін.

Медіаконтент:

Назва спеціалізації:

133.08 – Автоматизовані та роботизовані технологічні комплекси у машинобудуванні

Контакти:

Кафедра «Технологія машинобудування та металорізальні верстати», Головний аудиторний корпус, ауд. 102, вул.. Кирпичова, 2, Харків, 707-66-25, prihodko.o.u@gmail.com, perm_a@i.ua

Завідувач кафедри:

Проф., д.т.н. Пермяков Олександр Анатолійович

Освітньо-кваліфікаційні рівні випускників:

Основні спеціальні навчальні дисципліни:

Характеристика спеціалізації:

Випускники спеціалізації повинні вміти при проектуванні систем автоматизації та роботизованих технологічних комплексів: складати завдання на проектування систем автоматизації; розробляти функційні схеми автоматизації; розробляти принципові електричні і пневматичні схеми живлення систем автоматизації; розробляти монтажні креслення; підготувати пояснювальну записку до проекту автоматизації; використовувати сучасну обчислювальну техніку при проектуванні систем автоматизації; формулювати задачу побудови АСУ ТП; розробити комплекс технічних засобів АСУ ТП; використовувати мікропроцесорні засоби для побудови АСУ ТП.

Керуючи монтажем та експлуатацією засобів і систем автоматизації в умовах виробництва, випускники повинні: читати документацію на проведення монтажних робіт, керувати монтажними роботами; слідкувати за додержанням правил експлуатації систем автоматизації.

Можливості працевлаштування:

1) Державне підприємство Український науково-технічний центр «Енергосталь»

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс Машинобудування»

3)Українсько-американське товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «КОДА»

4) Державне підприємство «Завод ім. В.О.Малишева»

5) Державне підприємство Харківський машинобудівний завод «ФЭД»

6) Публічне акціонерне товариство Турбоатом

7) Державне підприємство «Електроважмаш»

8) Акціонерне товариство «ХАРП»

9)Публічне акціонерне товариство «Харківський тракторний завод»

Медіаконтент:

Назва спеціалізації:

133.09 – Мехатронні системи транспортних засобів

Контакти:

Кафедра інформаційних технологій і систем колісних та гусеничних машин ім. О.О. Морозова, НТУ «ХПІ», адміністративно-господарчий корпус, 2 під’їзд, 2 поверх, (057) 707-63-55, vdo_khpi@ukr.net

Завідувач кафедри:

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, професор, доктор технічних наук ВОЛОНЦЕВИЧ Дмитро Олегович

Освітньо-кваліфікаційні рівні випускників:

Основні спеціальні навчальні дисципліни:

Характеристика спеціалізації:

Випускник підготовлений для проектно-конструкторської, організаційної, монтажно-налагоджувальної і ремонтно-діагностичної діяльності в галузі виробництва і експлуатації машин, в склад яких входять агрегати та системи з мікропроцесорним керуванням. За час навчання спеціаліст одержує: глибоку загальнотеоретичну підготовку з фундаментальних і прикладних наук; знання в області механіки та електроніки, практичні навички в створенні агрегатів і систем з мікропроцесорним керуванням; знання і навички в роботі на сучасній обчислювальній техніці, в застосуванні її для автоматизованого проектування систем і комп’ютерної діагностики автомобілів, машин народно-господарчого і спеціального призначення. Одержані знання дозволяють спеціалісту: працювати в КБ по створенню та модернізації агрегатів і систем транспортних засобів з мікропроцесорним керуванням; розробляти алгоритми і програмне забезпечення машин та систем; працювати на СТО по обслуговуванню, ремонту і комп’ютерному діагностуванню легкових автомобілів, машин народно-господарчого і спеціального призначення.

Можливості працевлаштування:

Випускники названої спеціалізації можуть навчатися за освітньо-професійною або освітньо-науковою програмами підготовки магістрів, працювати в сферах розробки, досліджень, виробництва, продажу, експлуатації та обслуговування і ремонту як окремих мікропроцесорних пристроїв та вузлів, так і транспортних засобів та спеціальних (військових, дорожньо-будівельних і т.п.) шасі на колісному і на гусеничному ходу, що обладнані системами, які керуються мікропроцесорними пристроями.

Источник

Машинобудівна галузь України

Дослідження технології виробництва машин, спеціалізація і кооперування в машинобудуванні, а також принципи, умови і чинники його розвитку та розміщення. Характеристика галузевої структури машинобудування України та її сучасний стан і особливості.

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Технологія виробництва машин, спеціалізація і кооперування

2. Принципи, умови і чинники розвитку та розміщення

3. Галузева структура машинобудування України

4. Сучасний стан та особливості розміщення основних галузей

Велике значення машинобудування в народногосподарському комплексі визначається тим, що воно виробляє знаряддя праці як для галузей, що виготовляють засоби виробництва (робочі машини і апарати, верстати, технологічне і силове устаткування, контрольно-вимірювальні прилади, технічні засоби автоматики тощо), так і для галузей, які виробляють предмети споживання (машини для сільського господарства, технологічне устаткування для легкої і харчової промисловості і т. п.), а також самі предмети споживання (легкові автомобілі, побутову техніку, телевізори, радіоприймачі, відеотехніку, годинники тощо). Крім того, машинобудування виробляє різноманітне устаткування для будівництва, транспорту, зв’язку, торгівлі, спецобладнання для невиробничих галузей, а також продукцію оборонного призначення.

В розвинутих країнах світу машинобудування, як правило, визначає їх експортний потенціал і забезпечує від 32 до 40% всього експорту.

Машинобудування має багатогалузеву структуру і характеризується створенням спеціалізованих заводів і галузей.

1. Технологія виробництва машин, спеціалізація і кооперування в машинобудуванні

Процес виробництва машин складається з 3 стадій:

а) виробництво заготовок (відливок, штамповок, поковок і т. д.), з яких потім виробляють деталі і частини машин. При цьому на одну тонну готової продукції машинобудування необхідно в середньому 1,3—1,6 т металевих заготовок;

б) механічна обробка заготовок за допомогою металорізальних верстатів та виготовлення деталей і вузлів майбутніх машин. При цьому в стружку витрачається до 20—35% всього початкового металу, який разом з металобрухтом потім переплавляється на переробних металургійних підприємствах;

в) складання деталей і частин, у результаті чого створюється нова машина.

Сучасні машини складаються з сотень, а то й тисяч деталей і вузлів. Внаслідок цього недоцільна, а то і практично неможлива концентрація їх виробництва на одному підприємстві. Велика номенклатура виробів, що виготовляються в машинобудуванні, їх складність, а також можливість технологічного роз’єднання машин на окремі вузли і деталі спричиняє участь у виробництві машинобудівної продукції сотень підприємств і організацій різних галузей промисловості. Це сприяє формуванню спеціалізованих підприємств і розвитку кооперованих зв’язків між ними.

У машинобудуванні поширені такі види спеціалізації: предметна, яка включає підприємства, що випускають кінцеву готову продукцію;

технологічна, що включає підприємства, які здійснюють виробництво напівфабрикатів, заготовок, литву поковок тощо;

подетальна та вузлова, що являє собою випуск деталей, агрегатів, вузлів, секцій, необхідних для збирання і укомплектування машин і устаткування.

Розвиток усіх видів спеціалізації в машинобудуванні нерозривно пов’язаний з широким розвитком кооперування як між підприємствами галузі, так і з підприємствами інших галузей, які є постачальниками металу, пластмас, шин, електротехнічного устаткування, скла, технічних тканин і т. д. Кооперування проявляється у формуванні внутрішньогалузевих і міжгалузевих виробничих та внутрішньорайонних і міжрайонних економічних зв’язків.

2. Принципи, умови і чинники розвитку та розміщення

Розміщення машинобудівних підприємств здійснюється науково обгрунтовано. При виборі місць розміщення конкретних підприємств враховуються різні чинники і умови. Машинобудування належить до галузей так званого «вільного розміщення», оскільки воно незначною мірою залежить від таких чинників, як природне середовище, наявність корисних копалин, води і т. д. Тут варто враховувати лише наявність рівнинних місць (бажано не придатних до розвитку сільського господарства) для розміщення самого підприємства та будівництва під’їзних шляхів до нього.

Визначальну роль при розміщенні конкретних машинобудівних підприємств відіграють сировинний, споживчий і трудоресурсний чинники.

Зокрема, сировинний фактор є одним з провідних, оскільки виробництво усіх видів машинобудування тісно пов’язане з використанням металу. На 1 т готової продукції витрачається до 1,5т основних матеріалів і сировини. В загальних витратах на виробництво машин сировина і основні матеріали становлять до 50%, а іноді і більше. Але далеко не всі галузі машинобудування орієнтуються на сировину. Це пояснюється тим, що:

* джерела сировини часто не збігаються з розміщенням машинобудівних підприємств;

* в багатьох випадках транспортування сировини обходиться дешевше, ніж транспортування готового металу.

В цілому сировинний чинник визначальний вплив чинить на розміщення найбільш металомістких галузей, зокрема виробництва вантажних вагонів і цистерн, тепловозів, тракторів, продукції важкого машинобудування.

Вагомий вплив на розміщення підприємств, що виробляють великогабаритні, об’ємні, часто з великою вагою машини, справляє споживчий чинник. Це виробництво сільськогосподарських машин, устаткування для легкої, харчової, хімічної промисловості, а також металургійного комплексу, нафто-, газовидобувної та вугільної промисловості. Виключно на споживача орієнтуються морське і річкове суднобудування, яке розміщується у морських та річкових портах.

Більшість галузей машинобудування вирізняється високою трудомісткістю, високим рівнем кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівників. Складність виробництва машин вимагає не лише великих трудових витрат, а й розміщення машинобудівних заводів поблизу або безпосередньо в центрах зосередження науково-дослідних і конструкторських баз. Таким чином розміщуються галузі точного наукомісткого машинобудування, зокрема верстато- і приладобудування, електронного, електротехнічного та деяких інших підгалузей.

Вплив названих чинників необхідно розглядати у їх сукупності, тому що деякі галузі машинобудування одночасно орієнтуються і на сировину, і на споживача, і на трудові ресурси. Це пов’язане з тим, що виробництво сучасних машин вимагає не лише наявності металу, а й високої кваліфікації працюючих та наявності платоспроможного споживача. Розвинута транспортна система регіону є передумовою спеціалізації і кооперування машинобудівних підприємств.

Розміщення сучасних машинобудівних підприємств України безпосередньо залежить від техніко-економічної специфіки їх виробництва, насамперед від таких його особливостей, як конструктивна складність виробів, широкий розвиток спеціалізації і кооперування. Обмеження розміщення нових машинобудівних підприємств у великих містах створює сприятливі передумови для розташування їх у середніх, малих містах і навіть у селищах міського типу. Тут доцільно розміщувати невеликі спеціалізовані підприємства та окремі цехи. Розміщення названих підприємств стимулює розвиток галузей виробничої і соціальної інфраструктури, забезпечує працевлаштування населення, вирішує інші соціальні проблеми.

3. Галузева структура машинобудування України

На основі технологічних процесів, металомісткості і значення в народному господарстві галузі машинобудування класифікуються таким чином: важке, загальне, середнє машинобудування; виробництво точних механізмів; виробництво приладів та інструментів; виробництво металевих виробів та заготовок; ремонт машин і устаткування.

Машинобудування України виникло ще в середині XIX ст. Наявність металу, вигідне транспортно-географічне розташування, зокрема вихід до узбережжя Чорного та Азовського морів, висока концентрація сільськогосподарського виробництва сприяли розвитку тут важкого, транспортного і сільськогосподарського машинобудування.

4. Сучасний стан та особливості розміщення основних галузей машинобудування України

Розміщення в Україні металомістких галузей машинобудування привело до їх концентрації в містах тих областей, що є основними виробниками чорних металів. Так, з 2031 підприємств машинобудування і металообробки України найбільша їх кількість концентрується у Донецькій (207), Дніпропетровській (159), Луганській (149) і Запорізькій (126) областях. Багато підприємств розміщено в Київській (74), Харківській (188), Львівській (155), Одеській (108) областях, а також у м. Києві (173), де добре розвинута науково-дослідна база і є достатня чисельність кваліфікованих кадрів.

У структурі господарства багатьох областей та економічних районів України машинобудування поки що не займає того місця, яке йому належить в умовах прискорення науково-технічного прогресу.

Переважна більшість підприємств важкого машинобудування (крім виробництва устаткування для нафто-, газовидобувної промисловості) розміщується в Донецькому та Придніпровському економічних районах, де є взаємопоєднання сировини і споживача продукції. В цих районах сконцентровано майже повністю виробництво металургійного устаткування. Найбільші центри виробництва цієї продукції в Україні є одними з найбільших в СНД і зосеоеджені вони в Донецькому районі. Зокрема, це Краматорськ, в якому діють два заводи: Огаро-Краматорськииякий виробляє устаткування для металургійної промисловості, Ново-Краматорський Машинобудівний завод, який випускає ковальсько-поесове і металургійне устаткування, прокатні мостові стани безперервної дії, слябінги, спеціальні великі важкі металорізальні верстати для металургійної промисловості.

Крупними виробниками металургійного устаткування є Дебальцево, на машинобудівному заводі якого сконцентровано виробництво устаткування для доменних і сталеплавильних печей, запасні частини для коксохімічного устаткування; Кадіївка, де на ливарно-механічному заводі виготовляють доменне і сталеплавильне устаткування, в тому числі для механізациї автоматизації металургійних цехів; Латугіно Луганської області, де налагодже-но виробництво прокатних валків; Маріуполь, де розташований завод важкого машинобудування, який випускає устаткування для металургійної промисловості.

Випуск гірничо-шахтного устаткування для залізорудної промисловості, а також виробництво бурових верстатів зосереджено в Кривому Розі.

Виробництво устаткування для видобутку нафти і газу сконцентровано на підприємствах Дрогобича і Чернівців, Конотопа і Харкова, відповідно в Прикарпатській і Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносних провінціях.

Важливе місце в структурі важкого машинобудування займає виробництво підйомно-транспортних машин. Найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування розташовані у Львові (завод «Автонавантажувач»), а також у Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Нікополі, Прилуках, Золотоноші (Черкаська обл.), Ківерцях (Волинська обл.), Слов’янську.

Енергетичне машинобудування, яке спеціалізується на виробництві устаткування для всіх видів електростанцій, в тому числі парових гідравлічних турбін, атомних реакторів, генераторів, котлів, дизельних моторів, електроапаратури, кабелю та іншої продукції, є однією з найважливіших галузей не лише важкого машинобудування, а й усього машинобудівного комплексу України.

Україна є крупним виробником силових трансформаторів, виробництво яких зосереджене в Запоріжжі, а також енергетичного дизелебудування, центрами якого є Первомайськ (Миколаївська обл.), Токмак (Запорізька обл.), Берислав (Херсонська обл.). Підприємства енергетичного машинобудування та електротехнічної промисловості концентруються в багатьох містах України, зокрема в Дніпропетровську, Києві, Львові, Полтаві, Мелітополі, Тернополі, Каховці, Хмельницькому, Рівному, Броварах.

Розвиток електроенергетики неможливий без кабелю, виробництво якого розміщено в Харкові, Донецьку, Одесі, Києві, Бердянську, Кам’янець-Подільському. Електроізоляційні матеріали, І тому числі і для кабелю, виробляють у Львові, Луганську, Слов’янську та Первомайську (Житомирська обл.).

Базовою галуззю машинобудування є верстатобудування. Центром виробництва важких верстатів є Краматорськ. Іншими центрами верстатобудування є Київ (завод верстатів-автоматів ім. Горького), Харків (завод агрегатних верстатів), Одеса (верстатобудівний), Запоріжжя (верстатобудівний), Житомир (верстатів-автоматів). Заводи неметаломісткого верстатобудування розміщені у Мелітополі, Лубнах, Корсунь-Шевченківському.

У переважній більшості розвинутих країн світу провідне місце в структурі транспортного машинобудування займає автомобілебудування. Україна має досить сприятливі передумови для розвитку автомобілебудування: достатнє виробництво металу, розвинута хімічна промисловість (в тому числі виробництво шин, пластмас І виробів з них), науково-дослідна база і достатня чисельність кваліфікованих кадрів і, що дуже важливо, великий ринок збуту продукції.

Розвиток автомобілебудування в Україні не задовольняє потреби держави у власній продукції, а рівень його розвитку значно відстає від розвинутих країн світу. За рахунок власного виробництва, задовольняється менш ніж 10% потреб у автомобілях і автобусах.

З 1925 р. в Україні розвивається літакобудування, яке орієнтується на науково-дослідну базу та висококваліфіковані кадри. Центрами авіаційної промисловості є Київ і Харків, найбільші наукові і промислові центри України. Тут виробляють пасажирські і транспортні літаки. Київський авіазавод ім. Антонова випускає одні з кращих у своєму класі літаки, які мають загальносвітове визнання і є конкурентоспроможними на ринку Європи і світу.

Сільськогосподарське машинобудування традиційно займає важливе місце в структурі машинобудівного комплексу України. Воно орієнтується на райони виробництва сільськогосподарської продукції, а його розміщення пов’язане із зональною спеціалізацією сільського господарства. В Україні збудовано великі спеціалізовані підприємства для виготовлення землеобробних машин (плугів, культиваторів), сівалок, комбайнів, навантажувачів, причепів, обладнання для кормовиробництва і тваринництва. Найбільшим центром сільськогосподарського машинобудування є Харків (мотори для самохідних комбайнів), Одеса (тракторні плуги), Кіровоград (сівалки), Дніпропетровськ і Тернопіль (бурякозбиральні комбайни), Херсон (кукурудзозбиральні комбайни, створюється виробництво зернозбиральних), Бердянськ (жниварки), Львів (хімсільгоспмашини). Обладнання для кормовиробництва і тваринництва виробляють у Бердянську, Ніжині, Умані, Ковелі, Коломиї та Білій Церкві. Заводи з випуску інших сільськогосподарських машин та запасних частин до них є в Києві, Мелітополі, Донецьку, Луганську, Кременчуці, Конотопі, Миколаєві та Первомайську.

Розміщення тракторобудування орієнтується в основному на споживача, і представлено воно 20 підприємствами. Найбільшим центром є Харків, де збудовані заводи тракторний, моторобудівний, тракторних самохідних шасі, а також заводи Лазова та Дергачі в Харківській області, де виробляють деталі і вузли для харківських тракторів. Тракторобудування розвинуте також у Дніпропетровську (колісні трактори), Вінниці (тракторні агрегати), Мелітополі і Кіровограді (тракторні гідроагрегати). Підприємства для виробництва деталей і запасних частин для тракторів розташовані у Кременчуці, Києві, Сімферополі, Одесі, Луганську, Білій Церкві.

У перспективі машинобудування повинно зайняти більш вагоме місце як у структурі промисловості, так і у формуванні експорту України. Необхідно удосконалити галузеву структуру машинобудування, розширити асортимент його продукції за рахунок підвищення питомої ваги галузей, що виробляють товари народного споживання. Потрібна модернізація машинобудівних заводів, їх технічне переоснащення з використанням сучасних технологій і значне підвищення за рахунок цього якості машин, їх конкурентоздатності. Необхідно налагодити виробництво високоефективних машин та їх систем для всіх галузей і сфер народного господарства, приладів і апаратів, швидкісної електронно-обчислювальної техніки нових поколінь, виробництва систем зв’язку, засобів управління, автоматизації тощо. Спеціалізацію і кооперування виробництва в машинобудуванні необхідно орієнтувати на вітчизняні підприємства, створювати замкнуті цикли виробництв у середині країни.

Сучасна стратегія державної промислової політики України в галузі машинобудування передбачає зростання темпів випуску наукоємної продукції високого технологічного рівня, освоєння нових конкурентоздатних зразків техніки, підвищення якості й ефективності виробництва з орієнтацією на потреби внутрішнього ринку та збільшення експортного потенціалу.

Для цього передбачається прискорити структурну перебудову машинобудівного комплексу на основі збільшення обсягів виробництва у таких пріоритетних галузях: ракетно-космічній, літакобудуванні, суднобудуванні, інформаційних та телекомунікаційних системах, важкому машинобудуванні, сільськогосподарському машинобудуванні, приладобудуванні та електротехнічній промисловості.

1. Берзинь Й.3.,Колинина Н.П. Экономика машиностроительного производства. М: Вьюшая школа, 1988. 303 с.

2. Карпунин М.Г. Перестройка й модернизация машиностроения: экономический аспект. М.: Машиностроение, 1990. 271 с.

3. Крыжановский Б. Н. Потенциал машиностроения. К.: Наукова думка, 1994. 351 с.

4. Экономика машиностроительного производства. М.: Высшая школа, 1988.— 303 с.

5. Паламарчук М. М., Паламарчук О. М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Посібник. К.: Знання, 1998. С. 376—392.

6. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. В. В. Ковалевського, О. Л. Михайлюк, В. Ф. Семенова. К.: Знання, КОО, 1998. С. 376—392.

Размещено на Allbest.ru

Подобные документы

Сільськогосподарське та тракторобудування, галузева структура і особливості розміщення. Транспортне машинобудування України, його значення, галузева структура і особливості розміщення. Верстато- та приладобудування України, їх значення.

реферат [13,2 K], добавлен 16.03.2007

Загальна характеристика текстильної промисловості України. Сучасний рівень розвитку та особливості розміщення текстильної промисловості. Основні проблеми та перспективи розвитку текстильної промисловості. Інтеграція України до світового ринку текстилю.

курсовая работа [434,6 K], добавлен 24.11.2008

Особливості і фактори розміщення атомної енергетики України, основні етапи і сучасні проблеми розвитку атомної енергетики України, територіальна організація атомної енергетики України, перспектива розвитку і розміщення атомної енергетики України.

курсовая работа [36,0 K], добавлен 04.03.2004

Галузь машинобудування, що займається виготовленням заготовок литтям, називається ливарним виробництвом. Суть ливарного виробництва. Опис технологічних процесів виготовлення заготовок при виготовленні машин. Способи виготовлення заготовок литтям.

реферат [6,3 M], добавлен 10.11.2010

Загальна характеристика молока, його харчова, біологічна цінність та безпечність для споживання. Вимоги до якості молочної сировини. Технологія виробництва питного молока та її продуктовий розрахунок. Дослідження основних показників його складу і якості.

курсовая работа [391,9 K], добавлен 24.11.2014

Источник