позовна заява про визнання договору позики недійсним
Позовна заява про визнання правочину недійсним
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином слід вважати дію особи, що спрямована на зміну, набуття чи припинення цивільних прав та обов’язків. Серед правочинів найпоширенішим та різноманітнішим за змістом є договір.
Існують випадки, коли той чи інший правочин порушує інтереси та права особи, чи взагалі є незаконним. В законодавстві передбачений інструмент захисту від подібних порушень — позов про визнання правочину недійсним.
Коли подається позовна заява про визнання правочину недійсним?
Якщо сторона що укладала договір, або інша особа, в залежності від змісту та особливостей правочину і його стосунку до цієї особи, має підстави вважати, що правочин не є дійсним, то вона має право подати позов з вимогою визнати його недійсність.
Правочин є дійсним, тільки за дотриманням наступних вимог до нього:
Невідповідність будь-якому з цих критеріїв автоматично робить правочин недійсним. А отже дає заявникові право вимагати визнання його недійсності.
Основні відомості
Стаття 16 Цивільного Кодексу України зокрема вказує, що визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів. Тому важливо посилатися не неї при поданні свої заяви до суду. В статтях 215-236 Цивільного Кодексу України детально викладені умови, підстави та правові наслідки недійсності правочинів.
Звертаючи увагу на статтю 215 ЦК, треба відзначити, що окрім зазначених вище підстав недійсності правочину, він може також бути недійсним у разі:
Зразок позовної заяви про визнання правочину недійсним
За своєю формою та структурою позовна заява про визнання правочину недійсним, схожа зі стандартною позовною заявою. Нагадуємо, що при викладенні позовних вимог треба чітко аргументувати свою позицію з відповідними посиланнями на норми закону.
4. Позовна заява про визнання правочину недійсним.
До Фастівського міськрайонного суду Київської області
вулиця Івана Ступака, 25, Фастів, Київська область, 08500
Позивач: Ясенько Марія Петрівна
вулиця Липки, 25, кв. 15, с. Ліщики, Київська область, 08500
Відповідач: Сушенько Марко Олексійович
вулиця Липки, 25, кв. 16, с. Ліщики, Київська область, 08500
Ціна позову: 180 000 грн.
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання договору дарування 1/2 житлового будинку недійсним
10.12.1984 р. я уклала шлюб з Ясенько Миколою Петровичем і в тому ж місяці ми купили житловий будинок в с. Ліщики на вул. Липки, 25.
Перші 5 років Ясенько М. П. був здоровим, а потім в його повелінні з’явилися психічні відхилення, у зв’язку з чим він неодноразово лікувався в психоневрологічних лікарнях.
05.02.2008 р. Ясенько М. П. помер і через деякий час я звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини — 1/2 нашого будинку. Але нотаріус мені сказала, що Ясенько М. П. ще 10.01.2004 р. подарував свою 1/2 нашого спільного будинку сусідові Сушеньку М. О., який і с зараз її власником.
Вважаю, що цей договір є недійсним, тому що за станом свого здоров’я мій чоловік Ясень М. П. не міг розуміти значення своїх дій і керувати ними.
Оскільки я за законом є спадкоємицею після смерті Ясенько М. П., то маю право на пред’явлення позову про визнання договору дарування недійсним.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. З, 118-120 ЦПК України, на підставі ст. 225 ЦК України.
ПРОШУ СУД:
1. Визнати договір дарування 1/2 житлового будинку № 15 на вул. Липки в с. Ліщики, укладений 10.11.2004 р. між Ясенко М. П. і Сушенко М. О. і посвідчений приватним нотаріусом Фастівської нотаріальної контори, недійсним.
Зразок позовної заяви про визнання договору купівлі-продажу недійсним
Договір купівлі продажу квартири — це угода між покупцем і продавцем нерухомості. Як і будь-який інший договір, він може бути визнаним недійсним. Ось чому важливо, щоб покупець і продавець приділяли належну увагу і були обачні при складанні та підписанні договору купівлі-продажу. Учасники повинні знати свої права на випадок, якщо інша сторона не виконає умови договору.
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання договору купівлі-продажу недійсним
Я, (ПІБ Позивача), народився ________ року в м. _________, ____________ району, _______________ області, Російська Федерація.
Ще за радянські часи переїхав жити до м. _________, де і працював на __________.
У ______ році, продавши свою трьохкімнатну квартиру по вул. __________, я на отримані кошти, придбав однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою ______________.
Проживаючи за вказаною адресою, я познайомився з (ПІБ Відповідача), яка час від часу навідувалась до мене в гості.
Разом з тим близьких родичів у м. ________ я не маю. Найближчим до мене по спорідненості є племінник, який проживає в м. ____________, Російська Федерація.
У _____ році я пройшов лікування в 3-му хірургічному відділенні (повна назва лікарні). Після чого мій стан здоров’я почав різко погіршуватись.
У _____ році (ПІБ Відповідача) запропонувала здійснювати догляд за мною, за що я, у знак подяки погодився залишити їй у власність свою однокімнатну квартиру.
Певний час Відповідач навідувалась до мене, оскільки вона проживає окремо зі своєю сім’єю, однак згодом її не стало взагалі, а я продовжував проживати у своїй квартирі, оплачувати комунальні послуги, утримувати її за власну пенсію, оформив на себе субсидію.
Однак, з часом, в силу погіршення свого здоров’я, догляд за собою я вже не міг здійснювати в належному обсязі. Мої сусіди почали скаржитись на мене, на санітарний стан моєї квартири, разом з тим я навіть не в стані був приготувати собі їсти, сусіди з квартири поруч мене час від часу годували.
В ______ місяці _____ року до мене навідався мій племінник – (ПІБ Племінника), який побачивши мій стан, та в якому стані моя квартира, одразу звернувся за юридичною допомогою фахівців та встановив, що ______ року я уклав з (ПІБ Відповідача) договір купівлі-продажу своєї квартири (повна адреса).
Однак я вважав, що в _____ році уклав договір довічного утримання і що (ПІБ Відповідача) мала за мною доглядати, а раз вона мене покинула і не навідувалась до мене то я вважав, що договір між нами розірвано, оскільки остання мене взагалі не утримує та не доглядає.
Я продовжував проживати у своїй квартирі і фактично не бажав реалізовувати своє єдине нерухоме майно, оскільки іншого житла не мав, а лише намагався отримати допомогу від Відповідача у вигляді турботи за мною.
Крім того, певний час, ще в _____ році Відповідач, навідуючись до мене залишала мені різні невеличкі суми коштів, які я складав до скляної банки. Однак бачачи ту обставину, що я ще досі живий, (ПІБ Відповідача) сказала, що більше доглядати за мною не буде, що це дорого для неї і я віддав їй всі кошти, що вона мені надавала протягом півроку.
Також прошу суд звернути увагу на те, що в договорі купівлі-продажу вказано, що кошти я отримав до підписання цього договору. Таким чином факт передачі грошей нотаріус не може підтвердити, а я в свою чергу їх не отримував взагалі.
Крім того сторонами договору купівлі-продажу не було вжито заходів щодо реального виконання умов договору купівлі-продажу майна. Так, Позивач продовжував проживати у будинку, а Відповідач, там ніколи не з’являлась.
Таким чином я помилився щодо природи правочину, який вчинив та наслідків, що настали внаслідок таких дій. Крім того, Відповідач зловживаючи моїм хворобливим станом, скористалась ситуацією та отримала безкоштовно у свою власність моє єдине житло.
Відповідно до статей 229–233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК України), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно була і має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не може бути підставою для визнання правочину недійсним.
Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку, – неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, і що ця помилка дійсно була і має істотне значення. Такими обставинами є: вік позивача, його стан здоров’я та потреба у зв’язку із цим у догляді й сторонній допомозі; наявність у позивача спірного житла як єдиного; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором та продовження позивачем проживати в спірному житлі після укладення договору (правовий висновок ВСУ у справі № 6-372цс16).
Я є одинокою особою дуже похилого віку зі слабким здоров’ям, з _____ року постійно лікуюсь, маю поганий зір, глухий, не зовсім адекватно сприймаю реальність і повністю покладаюсь на сторонніх людей, власних дітей не маю. Реалізовувати квартиру не збираюсь аж до своєї смерті, тому що мені немає де жити.
На підставі вищезазначеного та у відповідності із ст.ст. 229-233 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 27, 175 Цивільно процесуального кодексу України
Прошу:
1. Визнати недійсним договір купілі-продажу за реєстровим № _____, (дата укладання договору), який укладено між (ПІБ Позивача) та (ПІБ Відповідача), що посвідчений приватним нотаріусом ____________.
2. Стягнути з відповідача на мою користь суму судового збору.
Керуючись ст. 175, 177 ЦПК України, зазначаю, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Додатки:
1. Докази сплати судового збору.
2. Витяг з ДРРПНМ від _____ року.
3. Копія договору про надання послуг з центрального водопостачання та водовідведення.
4. Копія договору з центрального опалення.
5. Копія довідки про сплату членських внесків ОСББ.
6. Копія витягу з історії хвороби.
7. Копія протоколу правління ОСББ від _____ року.
8. Копія заяви сусідки (ПІБ Сусідки), що мешкає за адресою ___________.
9. Документи, що підтверджують сплату мною комунальних послуг.
10. Копія паспорту Позивача.
«___» _________ 20___р. (ПІБ Позивача)
Більше готових зразків знаходяться в розділі зразки позовних заяв. Підіберіть найбільш оптимальний приклад для вашого конкретного випадку.
З точки зору продавця
Якщо щось подібне трапиться, продавець може діяти за кількома сценаріями. Перш ніж вибрати конкретний, важливо ще раз перечитати договір купівлі-продажу і подивитися, чи є в ньому ключові пункти. Ось кілька пунктів, наявність яких обов’язково перевіряють:
Якщо мова йде про зареєстровану угоду, акт про її розірвання повинен бути оформлений юридично обома сторонами. Тільки після цього нерухомість може бути продана третій особі.
З іншого боку, якщо покупець відмовляється дати згоду на розірвання договору, продавець може подати позов до суду про примусове анулювання або оплату.
З точки зору покупця
Тут теж діє той же набір правил. Покупець також повинен спиратися на договір купівлі-продажу і відштовхуватись від відповідних пунктів:
Коротше кажучи, покупець і продавець можуть вимагати відшкодування грошової шкоди в разі порушення умов контракту, у разі коли інша сторона не може завершити угоду. Якщо продавець не виконує зобов’язання, то повинен повернути покупцеві заставу, а також додаткові витрати. У свою чергу покупець може, спираючись на договір примусити продавця завершити угоду на обумовлених умовах.
Своєчасна реєстрація договору купівлі-продажу квартири важлива як для покупця, так і продавця.
У разі, коли досягнення згоди між сторонами в прийнятому порядку неможливо – звертаються до суду. Саме останній має виключне право примусити до виконання сторону договору, що ухиляється від виконання, або анулювати його.
Позовна заява про визнання договору позики недійсним
До Ленінського районного суду м. Харкова
61012, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 20
00000, м. Харків вул. _________, 0, кв. 00
Представник позивача: _________________
00000, м. Харків вул. __________,
б. 00-В, кв. 000, тел.. 000-000-00-00
00000, місто Харків, вулиця __________, 00
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог
щодо предмета спору, на стороні позивача:
00000, м. Київ вул. __________, 00, кв. 0
Третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського
нотаріального округу ____________________.
00000 м. Харків, вул. __________, 0/00
Ціна позову: вимоги немайнового характеру
Судовий збір: 107,30 грн.
Позовна заява про визнання заповіту недійсним
00 грудня 2000 р. Івановим І. І. було складено заповіт згідно якого він заповів Відповідачу належну йому частину будинку № 00, що знаходиться в м. Харкові по вул. ___________. Про що Іванов І. І. особисто повідомив Позивачу на новорічні свята.
Після смерті батька Позивачу стало відомо, що існує ще один заповіт від 0 січня 2000 року згідно якого Іванов Іван Іванович на користь своєї дружини Відповідач начебто заповів все своє майно, де б таке не було та з чого б воно не складалося, та взагалі все те, що йому належатиме на день його смерті, та те, на що він матиме право за законом, що був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу НОТАРІУС, реєстровий номер 00 (далі – Заповіт) (Додаток № 3).
Вважаю, що Заповіт не відповідає чинному законодавству і має бути визнаний недійсним, тому що цей Заповіт не був підписаний Івановим І.І. та не відповідає волі Спадкодавця, що є достатньою підставою для визнання цього Заповіту недійсним. Свої позовні вимоги обґрунтовую наступними доводами та обставинами:
(1) При ознайомленні Позивача із Заповітом ним було зауважено, що напис і підпис на заповіті не є підписом Спадкодавця, що свідчить про підробку підпису на Заповіті. Також те, що напис та підпис Іванова І.І. на Заповіті значно відрізняється від дійсного підпису та почерку Спадкодавця, підтвердила дочка Спадкодавця «Третя особа без самостійних вимог» (адреса: м. Київ вул. __________, 00, кв. 0, тел. (044) 000-00-00) та колишні співробітники, друзі знайомі Спадкодавця, яким дуже добре відомий почерк та підпис Спадкодавця, а саме:
— ______________, адреса: м. Харків, вул. _________, №00, кв. №0; тел. 000-00-00 д.),
— ______________, адреса: 00000, м. Харків, вул. _________, №00, кв. №0,
— ______________, адреса: м. Харків, пр-т ___________, №000, кв. №0;
— ____________________, адреса: м. Харків, вул. ______________, №0, кв. №0,
які працювали разом із Івановим Іваном Івановичем,
Згідно ч. 3 ст. 203 ЦК, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Я вважаю, що складення оспорюваного Заповіту не відповідало внутрішній волі Іванова І.І., оскільки напис і підпис на Заповіті значно відрізняється від дійсного підпису Спадкодавця, що свідчить про підробку підпису на заповіті.
Крім того Спадкодавець зазначав, що своїй дружині він хотів залишити лише будинок, в якому вони разом проживали. Свою частку у фірмі «ООО» він хотів залишити сину Позивачу про що неодноразово розповідав Позивачу, родичам, друзям та співробітникам. Все останнє майно він хотів поділити на всіх спадкоємців за законом. Зазначені обставини також можуть підтвердити вже зазначені свідки.
Додатково підтверджує волевиявлення Спадкодавця те, що Івановим І.І. було складено заповіт 00 грудня 2000 р. згідно якого заповів Відповідачу належну йому частину будинку № 00, що знаходиться в м. Харкові по вул. ___________. Тому дуже дивним є те, що оскаржуваним заповітом 0 січня 2000 р. він раптово та безпричинно нібито заповів Відповідачці все майно. Це додатково підтверджує невідповідність волі волевиявлення відповідача та підробку підпису на заповіті.
Як вбачається з Заповіту він був посвідчений нотаріусом НОТАРІУС не в приміщенні нотаріальної контори, а за адресою місто Харків, вулиця __________, будинок 00, за останнім місцем проживання Спадкодавця.
Відповідно до вимог п. 11 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій в окремих випадках, коли фізична особа не може з’явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваного правочину, такі нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах нотаріального округу.
Також неналежність Іванову І.І. напису та підпису на заповіті може бути підтверджено порівнянням із надписами в книгах (Додаток № 5), підписами і надписами на документах, написаних рукою Івановим І.І. (Додаток № 6-11) і власне почеркознавчою експертизою.
Тож складення оспорюваного Заповіту не відповідало дійсній волі Спадкоємця. Що є недодержанням в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч. 3 ст. 203 ЦК, а саме, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, та відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК є підставою недійсності правочину.
(3) Відповідно до п. 1. ст. 203 Цивільного кодексу України (надалі ЦК), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно ст. 1234 ЦК право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Статтею 1247 ЦК передбачено, що заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.
Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 207 ЦК встановлено, що якщо фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.
Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.
Відповідно до ст. 1248 ЦК нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.
Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.
У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.
Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках.
Отже, відповідно до ст.ст. 1234, 1248 ЦК заповіт повинен бути написаний та підписаний Заповідачем. Та лише у випадку якщо фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно підпис на заповіті за її дорученням повинен бути виконаний іншою особою, відомості про яку повинні бути зазначені у заповіті.
Проте, як вбачається з Заповіту ніяких відомостей про те, що Заповіт був підписаний іншою особою за дорученням Іванова І.І. не має. При цьому підпис та напис на Заповіті очевидно виконаний не Спадкодавцем.
Таким чином, невиконання підпису та напису на Заповіті саме Івановим І.І. є порушенням норм ст.ст. 1234, 1247, 1248 ЦК. Що є недодержанням в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 ЦК та відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК є підставою недійсності правочину.
(4) Відповідно до п. 3 статті 215 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно п. 5 Постанови Пленуму № 9, відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Я вважаю, що оспорюваний Заповіт суттєво впливає на законні права та інтереси Позивача:
1) як спадкоємця першої черги дарувальника Іванова Івана Івановича.
Згідно із Рішенням Конституційного Суду України по справі про охоронюваний законом інтерес (Справа № 1-10/2004 від 1 грудня 2004 року):
Отже, поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв’язку з поняттям «права» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб’єктивного права; б) є самостійним об’єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб’єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Як визначено, у Рішенні Конституційного суду України у справі про офіційне тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України:
«1. Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
2. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
3. Частину другу статті 124 Конституції України необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.»
Відповідно до п. 1 ст.16 Цивільного Кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Тому, у процесуальному значенні Позивач має право звернутися до суду і має охоронюваний законом інтерес для захисту його права як спадкоємця першої черги Іванова Івана Івановича, щодо права власності на частку майна його батька, яке нібито передано за Заповітом на користь Відповідача з порушенням вимог ч. 3 ст. 203 ЦК.
Згідно ст. 35 ЦПК треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї із сторін. Отже, відповідно до вимог ст. 35 ЦПК повідомляю Суд про наявність наступних третіх осіб по справі:
1) «Третя особа без самостійних вимог», що є спадкоємцем першої черги (дочкою) та правонаступником спадкодавця Іванова Івана Івановича і не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
2) Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу НОТАРІУС посвідчувала оспарюваний Заповіт. Рішення по справі може вплинути на її права та обов’язки оскільки позов обґрунтовується зокрема порушенням нотаріусом вимог Цивільного кодексу.
Розмір судового збору із вимоги немайнового характеру: 107,30 грн.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. 16, ч. ч. 3 ст. 203, 215, 225 Цивільного кодексу України,
1. Визнати Заповіт Іванова Івана Івановича, згідно якого на користь Відповідача нібито заповідано все його майно де б таке не було та з чого б воно не складалося, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу НОТАРІУС, реєстровий номер 00 від 0 січня 2000 року, недійсним.
2. Стягнути з Відповідача усі судові витрати, у тому числі пов’язані зі сплатою судового збору.
1. Копія свідоцтва про смерть;
2. Копія свідоцтва про народження;
3. Копія заповіту від 00.00.2000;
4. Копія довідки з ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології» від 0 січня 2000р.;
5. Копія книг із пам’ятним підписом Спадкодавця;
7. Копія комерційних пропозицій № 00 від 00.00.2000 р. та 00/0 від 0.00.2000 р., підписаних Спадкодавцем;
8. Копія договору від 0.00.2000 р., підписаного Спадкодавцем;
9. Копія довіреності від 00 жовтня 2000 року, підписаної Спадкодавцем;
10. Копія касових чеків № АА0000000 від 00.00.2000р., № АА0000000 від 00.00.2000р. підписаних Спадкодавцем;
11. Копія чернетки та копія свідоцтва про вибухозахищеність електрообладнання № 0000, засвідчене підписом Спадкодавця;
12. Копія Заповіту від 0.00.2000;
13. Копія довіреності;
14. Квитанція про сплату судового збору;
15. Клопотання про забезпечення позову;
16. Копії позовної заяви та доданих документів для сторін.
Разом на __ арк. Представники Позивача _________________